Узагальнення практики застосування суддями Миргородського міськрайонного суду Полтавської області під час розгляду цивільних справ міжнародних договорів за 2014, перше півріччя 2015 року

Проведеним узагальненням встановлено, що протягом аналізованих періодів суддями застосовувалися положення Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, Постанова Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року у наступних категоріях справ:

- справи зі спорів, що виникають із земельних правовідносин;

- справи із спорів, що виникають із сімейних правовідносин, щодо визначення місця проживання дитини;

- справи із спорів, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів;

- справи зі спорів, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав;

- справи в порядку виконання судових рішень у цивільних справах за клопотанням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року при здійсненні правосуддя  застосовувалась при розгляді подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України в порядку ст. 377-1 ЦПК України та п.18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» - 4 справи за 2014 рік. В усіх випадках, судді задовольняючи подання посилалися в тому числі на ст. 6 Конвенції, яка передбачає право на справедливий судовий розгляд цивільних справ. Дані ухвали ніким не оскаржувались. Протягом першого півріччя 2015 року – такі подання до суду не надходили.

 У справах, що виникають із сімейних правовідносин, про участь батька у вихованні дитини і спілкуванні з нею, про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини часто застосовувалися положення Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року та Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року. Так, у Принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, були розлучені зі своєю матір’ю. Також враховувалась Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» – 7 справ за 2014 рік, 1 справа за перше півріччя 2015 року.

Положення  Загальної декларації прав людини та ст. 1 Першого протоколу Конвенції при здійсненні правосуддя  застосовувалась при розгляді справ про визнання права на майновий пай в порядку спадкування - 3 справи за 2014 рік ( 1 справа за перше півріччя 2015 року). Дані рішення ніким не оскаржувались.

Положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні правосуддя Миргородським міськрайонним судом Полтавської області застосовувалась при розгляді спору, що виник із житлових правовідносин, а саме про визнання приватизації квартири недійсною.

В усіх випадках, судді задовольняючи позов посилалися в тому числі на ст. 17 Загальної декларації прав людини, якою передбачено, що ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Звернення до іноземних судів з дорученням про вручення документів та виконання рішень іноземних судів.

Під час здійснення провадження у цивільних справах може виникнути необхідність виконання процесуальних дій за межами території своєї держави, зокрема, необхідність допитати свідка, опитати сторону, вручити повістки особам, які проживають за кордоном. Оскільки суд можуть діяти лише в межах території своєї держави, виконання таких й інших процесуальних дій можливе лише шляхом його звернення за сприянням до судових органів іншої держави.

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області у 2014 році було утримане одне доручення  з іноземного суду про вручення судових документів, а саме: Суду Кормянського району Гомельської області Республіки Беларусь про вручення судових документів та вчинення процесуальних дій відносно Особи 1. Дане доручення було виконано судом в короткий термін. У  першому півріччі 2015 року такі доручення до суду не надходили.

Протягом 2014 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області звертався з 1 дорученням до іноземного суду про вручення за кордоном судових документів і з 1 проханням про визнання та виконання судового рішення до відповідного компетентного суду Грецької Республіки. У  першому півріччі 2015 року такі доручення судом не направлялись.

У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, зокрема зазначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до положень ст. 12 ч. І цієї Конвенції, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

За результатами проведеного узагальнення слід зробити висновок, що судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області під час розгляду цивільних справ використовують, хоча і не так часто, практику  Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

У суддів Миргородського міськрайонного суду при здійсненні правосуддя у цивільних справах при винесенні рішень не виникало спірних питань  застосуванням міжнародних договорів.