Звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням обвинуваченого

У зв’язку із численними публікаціями в засобах масової інформації статтей з приводу наслідків розгляду кримінальних проваджень шляхом їх закриття та звільнення від кримінальної відповідальності осіб, що скоїли кримінальні правопорушення, зокрема статті «Инженер «Хлеба Украины», сбивший велосипедиста, освобожден от наказания» інтернет видання «368.mediа», Миргородський міськрайонний суд Полтавської області інформує про те, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Розділом IX Кримінального кодексу України ( далі – КК) передбачено звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності, у таких випадках:

- стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

- стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим;

- стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки;

- стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки;

- стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

Отже, існують випадки, визначені чинним законодавством України, коли кримінальне провадження відносно особи, що скоїла кримінальне правопорушення, може бути закрите, а особу звільнено від кримінальної відповідальності.

Якщо говорити про конкретну ситуацію, що була описана у вище згаданій статті інтернет видання «368.mediа», про закриття кримінального провадження відносно працівника ДП ДАК «Хліб України» КХП №1 м. Миргород, якого звинувачували у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження) і звільнення його від кримінальної відповідальності, то, суд, приймаючи таке рішення, керувався статтею 46 КК України, у зв’язку із тим, що в підготовчому судовому засіданні потерпілий, скориставшись своїм процесуальним правом, подав заяву про закриття кримінального провадження у зв’язку із примиренням його з обвинуваченим та відшкодування йому заподіяних збитків обвинуваченим.

За наявності заяви про закриття кримінального провадження, яка надійшла від потерпілої особи, суд зобов’язаний розглянути дану заяву і в разі наявності законних підстав, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

В той же час, Миргородським міськрайонним судом Полтавської області відносно згаданої вище особи винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.